Здоровий глузд (Фролов)

ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД — сукупність поглядів, навичок, форм мислення, використовуваних рядовим людиною в його повсякденній практичній діяльності. У філософській літературі термін «Здоровий глузд» вживався насамперед на противагу відірваним від практичного життя схоластичним побудов, а в роботах матеріалістів — ідеалізму, хоча на здоровий глузд намагалися посилатися і захисники ідеалістичних позицій (наприклад, Берклі і Фіхте). Точка зору здорового глузду часто оголошувалася по суті правильної, хоча і обмеженою поверхнею явищ. Результати ж філософського і наукового міркування розглядалися як уточнення і роз’яснення (а нерідко навіть і як суворе доказ) інтуїтивно прийнятої позиції здорового глузду. Все більш тісний зв’язок виробництва з наукою, широке поширення наукових знань шляхом створення універсальної системи загальної освіти, зближення характеристик повсякденної практики з практикою наукового дослідження змінюють характеристики здорового глузду, зближуючи його багато в чому з характеристиками наукового пізнання.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 143.