Апофатичне богословя (Філатов)

АПОФАТИЧНЕ БОГОСЛОВ’Я — теологічний метод, що забороняє переносити на Бога поняття земного світу і передбачає опис Його тільки за допомогою негативних визначень. Апофатичне богослов’я, заявляючи про безумовну незбагненності Бога, захищає потаємність Його особистісної природи, передбачає для пізнає повна відмова від аналогій з реаліями земного буття. Апофатичне богослов’я в православ’ї вважається основним методом, на відміну від допоміжного — катафатического, що передбачає розуміння Бога через визначення того, чим Він є. Апофатичне богослов’я не зводиться до простого заборони мислити про Бога абстрактно, логічно, теоретично, а спрямовує свідомість християнина по глибокому інтуїтивного, містичному шляху духовно-особистісного прилучення до Бога.

Візантійський словник: у 2 т. / [ упоряд. Заг. Ред. К. А. Філатова]. СПб.: Амфора. ТІД Амфора: РХГА: Видавництво Олега Абышко, 2011, т. 1, с. 111-112.