Природне право (Фролов)

ПРИРОДНЕ ПРАВО вчення про ідеальний, незалежному від держави право, що витікає ніби велінь розуму і «природи» людини. Ідеї Природного права були висунуті ще в античну епоху (Сократ, Платон та ін), в середні століття Природне право вважалося різновидом божественного закону (Фома Аквінський). Найбільше поширення ідеї Природного права набули в період буржуазних революцій на Заході (17-18 ст.). Прихильники вчення про Природне право — Гроцій, Спіноза, Локк, Руссо, Монтеск’є, Гольбах, Кант. Радищев та ін.— використовували його для критики феодалізму, обґрунтування «природності» і «розумності буржуазного суспільства. В сучасних умовах ідеї Природного права часто використовуються західними ідеологами для виправдання капіталістичного ладу.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 137.