Друга софістика

ДРУГА СОФІСТИКА — філософська течія в грецькій літературі епохи Римської імперії, що виникло на початку II ст. від P. X. і яке прагнуло узагальнити багатовіковий досвід античної риторики, реставрувати ідеї і стиль грецької класики (V-IV ст. до P. X. і продовжити її традиції. Заснована виключно на наслідування древнім, друга софістика не створила нових жанрів і сторонилася реальних проблем суспільного життя свого часу. Остання хвиля другої софістики в IV ст. була обумовлена боротьбою проти язичництва християнства; серед її представників були Либаний, Юліан Відступник і інші софісти.

Візантійський словник: у 2 т. / [ упоряд. Заг. Ред. К. А. Філатова]. СПб.: Амфора. ТІД Амфора: РХГА: Видавництво Олега Абышко, 2011, т. 1, с. 213.

См. також ст. Софістика.