Сприйняття (Фролов)

СПРИЙНЯТТЯ — чуттєвий образ зовнішніх структурних характеристик предметів і процесів матеріального світу, що безпосередньо впливають на органи почуттів. Субстратом Ст. є відчуття, що утворюють безперервний комплекс в просторі і в часі (у випадку із зоровими і відчутних Ст.) або тільки в часі (коли Ст. утворюється за допомогою зміни якості або інтенсивності відчуттів). Класифікація Ст. збігається з класифікацією відчуттів. Найбільш розвинутою і важливою для процесу пізнання є система зорових Ст., далі йдуть дотикові, слухові і т. п. Удавана винесення Ст. назовні» пояснюється тим, що В. є внутрішньою зменшеною моделлю як зовнішніх предметів, так і видимої частини нашого тіла, між якими зберігаються масштабні відносини. Всякий раз, коли, наприклад, ми торкаємося рукою якогось предмета, образ нашої руки «стосується образу предмета. Маніпулювання предметами, багато в чому обумовлене їх структурою, сприяє формуванню виразного образу. У дорослої людини рухові компоненти формування Ст. зведені до мінімуму (рух очей). У процесі пізнання Ст. виконують такі функції: 1) відображають окремі відношення, притаманні предметів і процесів зовнішнього світу: 2) дозволяють виділити цілісний предмет із навколишнього фону, відображаючи за законами подібності й перспективи його форму, величину, фактуру поверхні, положення в просторі (зорові і дотикові Ст.); 3) можуть служити ознакою інших, неспостережуваних властивостей предмету, якщо зв’язок між В. і цими властивостями заздалегідь відома; 4) можуть виступити в якості моделей для інших, неспостережуваних предметів, аналогічних приймається у будь-яких відносинах; 5) є основою для формування складних уявлень.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 74.