Влада (Фролов)

ВЛАДА — це форма соціальних відносин, що характеризується здатністю впливати на характер і напрям діяльності і поведінки людей, соціальних груп і класів за допомогою економічних, ідеологічних і організаційно-правових механізмів, а також за допомогою авторитету, традицій, насильства (Ст економічна, політична, державна, сімейна та ін). Сутністю Ст. є відносини керівництва і підпорядкування. Найбільш важливим видом Ст. є політична Ст., тобто реальна здатність даного класу, групи, індивіда проводити свою волю, що визначається в кінцевому рахунку об’єктивними потребами та інтересами. Головними засобами її здійснення є політика, адміністративні акти, правові норми. Ст.— одне з основних понять політичної соціології. Серед різних видів Ст. виділяється державна Ст., яка домінує у суспільстві, є основним об’єктом політичної боротьби. Державна Ст. може домагатися своїх цілей різними засобами — ідеологічним впливом, економічним стимулюванням та іншими непрямими способами, але тільки вона володіє монополією на примус з допомогою спеціального апарату. Система Ст. заснована на відносинах субординації, тобто багаторівневого підпорядкування, ієрархії. Сучасна динаміка політичних процесів у різних суспільствах пов’язана з бюрократизацією Ст., яка виступає як підпорядкування людей безособовим правилами з метою пристосування їх до заданих функцій і відносин і передбачає наявність санкцій за відхилення від встановленого поведінки. У соціалістичному суспільстві на зміну Ст., заснованої на відносинах панування і підпорядкування, має прийти система Ст., заснована насамперед на переконанні, керівництво, вплив, контролі і лише частково на примусі, проте історичний досвід ряду країн показав небезпечну тенденцію до деформації Ст., її бюрократизації на основі ідеології культу особи та пов’язаних з цим масових репресій, економічного застою, деморалізації. Гарантією зміцнення соціалістичної природи Ст. служать радикальна реформа політичної системи, послідовне проведення в життя принципу поділу влади (законодавчої, виконавчої і судової) та повноважень між різними політичними інститутами (держава, господарські, громадські та інші організації), формування правової держави і соціалістичного парламентаризму, виборності всіх основних посадових осіб, розвиток плюралізму. В процесі оновлення соціалізму в СРСР розвивається парламентська система, в якій велике значення набуває президентська Ст.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 68.