Вічна істина (Фролов)

ВІЧНА ІСТИНА — термін, що означає неспростовність істин в процесі розвитку пізнання. В цьому відношенні вічна істина аналогічна абсолютною. Однак у процесі пізнання людина має справу переважно з відносними істинами, що містять в собі лише зерна абсолютних істин. Метафізика і догматизм, розглядаючи істину не залежить від умов, переоцінюють роль абсолютного моменту в істині. Це є гносеологічної основою для зведення всіх істин в ранг вічних, неспростовних.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 64.