Натхнення (Фролов)

НАТХНЕННЯ — стан людини, особливо сприятливий для різних видів творчої діяльності За словами Пушкіна, «натхнення потрібне в геометрії, як і в поезії». Натхнення характеризує повна зосередженість всіх духовних сил людини на об’єкті творчості, емоційний підйом (радість творчості, творче горіння), у силу чого праця стає виключно продуктивним. В протилежність ідеалістичного розуміння натхнення як «божественного шаленства», містичної інтуїції і раптового осяяння (Платон, Шеллінг, Е. Гартман, 3. Фрейд, Р. Рід і ін), матеріалізм заперечує яку б то не було надприродний характер натхнення, розглядає його як психічне явище, зумовлене суспільними та індивідуальними стимулами творчості, а також самим процесом праці.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 59.