Глобальні проблеми (Фролов)

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ — комплекс загальнолюдських проблем сучасності, що зачіпають як світ в цілому, так і його регіони чи країни. До них відносяться насамперед: — запобігання світової термоядерної війни, роззброєння і створення умов для розвитку міжнародних відносин на мирній основі; соціальний розвиток та економічне зростання в світі; подолання економічної відсталості, ліквідація на землі найбільш кричущих проявів соціальної несправедливості — голоду і злиднів; раціональне і комплексне використання природних ресурсів; вироблення і здійснення активної демографічної політики і стратегії охорони навколишнього середовища; розвиток міжнародного співробітництва в галузі наукових досліджень по використанню досягнень науково-технічної революції, проблеми освіти, охорони здоров’я та ін. Для свого ефективного вирішення Р. п. вимагають концентрації зусиль представників різних галузей діяльності, в т. ч. філософії, що визначає світоглядні і методологічні підходи до дослідження Г. п., їх гуманістичну оцінку. Всупереч думку багатьох західних учених, зокрема представників Римського клубу, загальнолюдський характер Р. п. аж ніяк не означає, ніби вони не мають конкретного соціально-класового змісту. Навіть найдосконаліший науково-технічний апарат не може забезпечити правильних рішень, якщо він не спирається на конкретну соціальну реальність або використовується для обґрунтування помилкових соціально — політичних концепцій. Саме це породжує, з одного боку, песимістичні прогнози, «розчарування в прогресі» (Арон, Р. Хейлбронер), а з ін— спроби знайти «оптимістичне» рішення на шляхах призупинення розвитку людства, як це роблять, напр., Д. Медоуз і його співавтори, формулюючи «межі зростання», висуваючи питання про стримування розвитку виробництва, зростання народонаселення і т. п. Звертаючись до ідейно-теоретичному аналізу Р. п. сучасності, розробляючи стратегію їх практичного вирішення, марксисти виходять з розробленою в останні роки їх наукової концепції, вони бачать їх діалектичну взаємозв’язок, комплексний, системний характер. При цьому виокремлюються соціально-політичні (включаючи міжнародно-правові), науково-технічні і культурно-історичні, морально-гуманістичні аспекти Р. п. Чітко представляючи історичні витоки виникнення Г. п., роль, яку відіграло в їх загостренні розвиток виробництва, науки і техніки, марксисти разом з тим ясно усвідомлюють: проблеми ці зовсім не носять фатально-катастрофічного характеру, вони цілком вирішувані. Але їх повне і остаточне рішення можливе лише за умови ліквідації соціальних антагонізмів і встановлення гармонійних відносин між суспільством і природою. У Радянському Союзі сьогодні відбуваються глибокі процеси оновлення всіх сфер суспільного життя, що, безперечно, створює хороші передумови для того, щоб Р. п. отримали відповідне гуманістичного характеру нового суспільства дозвіл. Однак Р. п. за самою своєю суттю вимагають концентрації зусиль не тільки в національних або регіональних рамках, але і в міжнародному масштабі. Саме тому наша країна розвиває активне міжнародне співробітництво у їх вирішенні з усіма державами на основі принципів нового політичного мислення.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 92-93.