Формалізм (Конт-Спонвиль, 2012)

ФОРМАЛІЗМ (FORMALISME). Судження не про матеріальне або почуттєвий зміст чого-небудь, а про його формі. Так, у формальній логіці і математиці міркують про «иксах» і «игреках», що входять в знакову систему, що підкоряється власної аксіоматики, не замислюючись над тим, що ці знаки можуть означати. Формальний підхід дозволяє замінити зображення розрахунком, і без цього не було б науки. Що, зрозуміло, не означає, ніби світ складається з «іксів» та «ігрек». У філософії моральності, зокрема у Канта, йдеться про формалізм для позначення морального вчення, згідно з яким сутністю моралі стає «чиста форма закону» (тобто вимога можливої універсалізації), незалежно від участі афектів як наслідку дії. Проявляти формалізм значить ставити обов’язок вище почуття, а намір — вище реальних досягнень.

Конт-Спонвиль Андре. Філософський словник / Пров. з фр. Е. В. Головіної. – М., 2012, с. 665-666.