Африканський соціалізм

АФРИКАНСЬКИЙ СОЦІАЛІЗМ — сукупність теорій, характерних для партій реформістського спрямування низки африканських країн (Сенегалу, Тунісу, Замбії та ін), представлених в Африканському соціалістичному та демократичному інтернаціонале (див.). Найбільш значні розробки А. с. робилися (починаючи з 30-х рр.) Л. Сенгором (див.), а в 50-60-ті рр. крім нього також X. Бургибой і К. Каундой.

А. с. представляється як «третього шляху», необхідного для побудови в Африці соціалістичного суспільства. Розглядається як альтернатива капіталізму і комунізму. А. о., не заперечуючи історичної значущості марксизму, вважає, що в чистому вигляді ця теорія в Африці неприйнятна. У зв’язку з цим йдеться про необхідність «прочитання Маркса по-африканськи».

А. с. містить деякі елементи теорії «негритюда», провозглашавшей спільність всіх африканців. В А. с. існують також погляди про «исконно соціалістичному» характер первісної африканської громади, з властивими їй суспільними відносинами, формами свідомості, морально-етичними ідеалами. «Африканські соціалісти» (насамперед Л. Сенгор) зараховують до буржуазії всіх жителів африканських міст (в тому числі і робітників), а до пролетаріату — всіх сільських жителів. Селянство вважається головним суб’єктом і об’єктом «соціалістичних» перетворень. Проповідується концепція класового співробітництва і єдності африканців на расовій та національній основі. У сфері економіки «африканські соціалісти» виступають за збереження — поряд з державної, кооперативної та дрібної приватної власності, так само як і великих капіталістичних підприємств. Всі ці форми власності повинні органічно співіснувати. Не заперечується необхідність тісних зв’язків з міжнародним монополістичним капіталом. У сфері політики А. с. хоча і виходить з можливості розвитку в Африці плюралістичної демократії, однак не виключає і однопартійну форму правління.

У 80-ті рр. теоретики А. с. все частіше підкреслюють духовний зв’язок цієї концепції з демократичним соціалізмом західноєвропейської соціал-демократії.

Використані матеріали кн.: Сучасна соціал-демократія. Словник-довідник. — М: Политиздат, 1990, с. 256-257.