Факт (Конт-Спонвиль)

ФАКТ (FAIT). Яка-небудь подія, якщо воно встановлене або зафіксовано, чого не може бути без досвіду. Коли говорять про «науковий факт», що є об’єктом експерименту або щонайменше суворого спостереження, майже завжди мають на увазі попередньо сформульовану теорію або певну технологію. Як говорить Башлар, науковий факт це «самий фактичний з фактів». У філософії поняття факту (quid facti) традиційно протистоїть поняттю права (quid juris), так само як те, що є, протистоїть тому, що повинно бути. Наприклад, є багаті і бідні, і це незаперечний факт, але нічого про те, наскільки подібне положення законно, цей факт нам не говорить. «Майнове рівність було б справедливо, але…» — писав Паскаль. Що стоїть за цим «але»? Те, що фактом воно не є, і це, до речі, відображено в праві. Адже і саме право в юридичному значенні слова — такий же факт, як і всі інші.

Точно так само йде справа, якщо подивитися на питання з гносеологічної або практичної точки зору. Той факт, що у нас є науки і мораль, нічого не говорить про те, чого вони варті і якою ціною нам дісталися. Залишається, звичайно, можливість піддати те й інше критиці. Це цілком законний шлях, однак і критика стане лише черговим фактом серед безлічі інших, анітрохи не сприяючи їх обґрунтуванню.

Таким чином, не існує нічого, окрім фактів. Саме це ми і називаємо нашим світом.

Конт-Спонвиль Андре. Філософський словник / Пров. з фр. Е. В. Головіної. – М., 2012, с. 656-657.