Диктатор

ДИКТАТОР [лат. dictator, від dictor — мовець] — 1) у давньоримській республіці — правитель, наділений всією повнотою державної влади, назначавшийся в надзвичайних випадках за рішенням сенату на термін не більше 6 місяців; його вироки не підлягали оскарженню (апеляції); йому підкорялися інші магістрати, крім народних трибунів; іноді диктатор призначався лише для проведення консульських виборів (у разі відсутності в Римі обох консулів), для проведення священного обряду забивання цвяха іт. п.; 2) кожен правитель, який користується необмеженою владою; 3) людина, яка веде себе владно і нетерпимо по відношенню до інших.

Філософський словник / авт.-упоряд. С. Я. Подопригора А. С. Подопригора. — Изд. 2-е, стер. — Ростов н/Д : Фенікс, 2013, 98.