Низька

НИЗЬКЕ (BASSESSE). В самому широкому сенсі — протилежність піднесеного, що очевидно. Низько все те, що слід второваною стежкою, що веде від вершини до підніжжя. У більш вузькому, «технічному», сенсі під низьким (ницістю) нерідко розуміють те, що Аристотель називав терміном micropsuchia, а Спіноза назвав самознищенням: «Самоприниження полягає в тому, що ставлять себе внаслідок незадоволення нижче, ніж слід» («Етика», частина III, визначення афектів 29; див. також Аристотель, «Нікомахова етика», IV, 9). Низькому людині не вистачає гордості та гідності; він не вірить у свою здатність здійснювати високі і безкорисливі вчинки і в силу цього невіри дійсно на них нездатний. Його помилка в тому, що він покладається на віру там, де треба просто захотіти.

Не слід плутати ницість зі смиренням. Можна усвідомлювати свою незначність (бути смиренним), але не випинати її і не замикатися в її усвідомленні (не впадати в самоприниження). Ницість відбиває бажання діяти, і в цьому сенсі вона протистоїть величі душі. Смирення допомагає позбутися від ілюзій і в цьому сенсі протистоїть гордині й самовпевненості.

Конт-Спонвиль Андре. Філософський словник / Пров. з фр. Е. В. Головіної. – М., 2012, с. 357.