Небеса

НЕБЕСА (CIEL). Видимий світ, що знаходиться над нами (грецькі слова kosmos (світ) та uranos (небо) суть синоніми). У давнину люди вважали, що небеса населені божествами, які явлені нам у вигляді зірок. Ще й сьогодні зустрічається подібне вживання слова «небеса», хоча це не більше ніж метафора. Але це не означає, що вона повністю позбавлена сенсу. Навпаки. Симона Вейль, коментуючи молитву «Отче наш», надає величезне значення тому, що Бог, на цій молитві, знаходиться саме на небесах: «Отче наш, іже єси на небеси (Батько небесний). Не деінде, а саме на небесах. Отже, якщо ми думаємо, що Батько тут, на землі, значить, це помилковий Бог» («До питання про «Отче наш»», «Очікування Бога»), Небеса — це щось таке, на що можна тільки дивитися, але чого не можна помацати, чим можна оволодіти. До цього ж розряду речей відносяться зірки, смерть і Бог.

Конт-Спонвиль Андре. Філософський словник / Пров. з фр. Е. В. Головіної. – М., 2012, с. 342.