Ощадливість

ОЩАДЛИВІСТЬ — поняття моральної свідомості, протиставляється марнотратства, невиправданої розкоші, марнотратства, безгосподарності.

У вузькому сенсі ощадливість — доброчесність і норма міщанської моралі (на противагу аристократичній щедрості), передбачає в основному дбайливе ставлення до матеріальних засобів існування і до грошей, зароблених власною працею. У кодексі Б. Франкліна ощадливість одна з 13 чеснот буржуа, її нормативне вимога: «Витрачай гроші тільки на те, що приносить користь іншим або тобі самому, тобто не будь марнотратним», — пов’язане з поміркованістю. Ощадливість треба відрізняти від скопидомства, вещизма.

У широкому сенсі ощадливість — дбайливе ставлення до вищих людських цінностей, до фізичному і психічному здоров’ю, до результатів праці, до середовища проживання. У соціально-історичному плані — дбайливе ставлення до національних надбань, культурних і духовних цінностей, історичної пам’яті.

Ощадливість як цінність і умова досягнення блага визначається цілями та ідеалами, в ім’я яких вона здійснюється.

Словник філософських термінів. Наукова редакція професора В. Р. Кузнєцова. М., ІНФРА-М, 2007, с 46.